Заклад дошкільної освіти
"Золотий ключик"
Саф'янівської сільської ради
Ізмаїльського району
Одеської області
Адаптація дітей до умов закладу дошкільної освіти
Рекомендація батькам
Адаптація дітей до умов закладу дошкільної освіти є важливим етапом, що вимагає уваги як від вихователів, так і від батьків. Період адаптації може тривати по-різному в залежності від особливостей дитини, її темпераменту, попереднього досвіду і сімейних умов. Батькам важливо бути готовими до можливих труднощів і знати, як підтримати дитину в цей період.
Давайте розбиратись, що таке адаптація і як вона проходить. Адаптація — це процес звикання дитини до нових умов, людей і правил у дитячому садку. Вона може тривати від кількох тижнів до кількох місяців і включає фізіологічні, психологічні та соціальні аспекти. Дитина в цей час може відчувати тривогу, стрес, страх перед розлукою з батьками.
Типовими реакціями дитини під час адаптації є: зміни в поведінці (може проявлятися примхливість, агресія, замкнутість, плач); психосоматичні реакції (можливі часті простудні захворювання, порушення сну або апетиту); підвищена залежність від батьків (деякі діти можуть ставати більш прив'язаними до батьків і вимагати більше уваги).
Адаптація проходить в три етапи:
-
Початкова тривога та стрес через незнайомі умови.
-
Дитина починає звикати до нового режиму, з’являються перші позитивні емоції.
-
Стабілізація емоційного стану, встановлення дружніх контактів, вільне спілкування з вихователем.
Рекомендації для батьків
-
Заздалегідь розповідайте дитині про дитячий садок, пояснюйте, як він влаштований і чим там займаються діти.
-
Введіть режим дня, подібний до того, який буде в ЗДО (наприклад, встановіть час для раннього підйому, обіду, відпочинку).
-
Частіше грайте з дитиною в сюжетні ігри, які імітують життя в садку (ігри в групі, годування, сон).
-
Говоріть з дитиною позитивно про садок, підкреслюючи його плюси — нові іграшки, друзі, цікаві заняття.
-
Не висловлюйте перед дитиною власних переживань з приводу її адаптації — діти дуже чутливі до емоцій батьків.
-
Уникайте погроз типу "якщо не будеш слухатися, залишу в садку" — це може викликати страх перед садком.
-
На перших етапах рекомендується залишати дитину в садку на короткий період часу (1-2 години), поступово збільшуючи тривалість перебування.
-
Пояснюйте дитині, що ви обов'язково повернетеся за нею, і виконуйте обіцянку.
-
Запитуйте дитину про те, як пройшов її день, що їй сподобалося або не сподобалося. Але не нав'язуйте обговорення, якщо дитина не хоче.
-
Прислухайтеся до емоцій дитини і не оцінюйте її почуття — важливо, щоб вона відчувала вашу підтримку.
-
Дотримуйтесь режиму дня і забезпечуйте дитині якісне харчування.
-
Підтримуйте фізичну активність і слідкуйте за її сном, оскільки фізичне здоров'я впливає на емоційний стан.
Як батьки можуть допомогти вихователям
-
Регулярне спілкування з вихователями: дізнавайтесь про успіхи та труднощі дитини, обговорюйте важливі деталі.
-
Слідкуйте за прогресом: відзначайте навіть найменші досягнення дитини в садку, хваліть її за успіхи.
-
Продовження ритуалів: обговоріть з вихователем можливість використання звичних для дитини предметів або ритуалів для зниження стресу (улюблена іграшка, книжка).
Що робити, якщо дитина довго не адаптується?
Якщо адаптація затягується і дитина продовжує відчувати сильний стрес, варто звернутися до дитячого психолога. Можливо, варто переглянути підхід або тимчасово скоротити час перебування дитини в садку.
Адаптація до садка — це крок до розвитку самостійності, навичок соціалізації і впевненості дитини в собі. Підтримка батьків і тісна співпраця з вихователями допоможуть дитині пройти цей етап легко і з позитивними емоціями.
Насилля в дошкільному навчальному закладі
Булінг – це не тільки фізична агресія, булінг може здійснюватись і через соціальний тиск, наприклад, коли група дівчаток неодноразово й демонстративно відмовляється грати з іншою дівчинкою, або це можуть бути словесні нападки, такі як безперервні насміхання та висміювання.
Загалом, певний ступінь ситуативних ударів рукою, щипання й ін. у дітей дошкільного віку «вважається» нормальним і може бути проявом самоствердження. Головне, щоб це не стало систематичним та не було направлено тільки проти однієї дитини.
Булінг може викликати в дітей сильний стрес, страх і тривогу. До того ж така поведінка впливає не тільки на «жертв». Результати дослідження показують, що ті, хто в дитинстві був хуліганом, у майбутньому частіше, ніж інші, вживають наркотики та алкоголь, ображають своїх друзів, зв’язуються зі злочинністю й мають проблеми у взаємостосунках з однолітками.
Ваша маленька дитина піддається булінгу, якщо:
-
їй раптом страшно йти в дитячий садок;
-
вона скаржиться на головні болі або болі в животі без будь-якої причини;
-
чіпляється за вас і проявляє плаксивість;
-
приходить додому із травмами, які не може пояснити;
-
залишається на самоті або впадає у стан депресії;
-
розповідає про якусь дитину, яка робить їй всілякі пакості;
-
має труднощі з концентрацією уваги;
-
уникає зорового контакту, коли ви питаєте її про дитячий садок.
Що повинні робити батьки, якщо в дошкільному закладі їх дитини має місце булінг?
1. Комунікація (спілкування) – це ключ. Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина піддається в дитячому садку знущанням, дайте їй зрозуміти, що ви зможете їй допомогти, якщо вона докладно розповість про все. Як тільки ваша дитина розкриє вам усі подробиці про булінг, зберігайте спокій, не сваріть її та не засуджуйте, обов’язково поясніть, що ви неодмінно допоможете припинити це насилля.
2. Порозмовляйте з вихователем. Оскільки маленькі хулігани віддають перевагу тому, щоб ображати дітей, коли дорослі не дивляться, важливо порозмовляти з вихователем і ввести один одного в курс справи, щоб у подальшому він був більш уважним і вже прицільно спостерігав за певними дітьми.
3. Використовуйте політику відкритих дверей. У найавторитетніших дитячих садках і дошкільних закладах існує політика відкритих дверей, що дозволяє батькам приходити в будь-який час.
4. Заплануйте переговори з батьками. Коли маленькі діти вдаються до булінгу, їхня поведінка частіше за все запозичується з домашнього досвіду. Тож порозмовляйте з адміністрацією дошкільного закладу і призначте зустріч з батьками маленького хулігана, звернувши їхню увагу на його поведінку, але не дивуйтесь, якщо його батьки не будуть вас слухати, будуть проявляти байдужість чи почнуть все заперечувати.
5. Навчіть вашу дитину захищатись від хуліганів. Дайте своїй дитині певні психологічні інструменти, які вона зможе використовувати при контакті з хуліганом. Навчіть її достойно триматись, дивитись прямо в очі кривднику, розповідати дорослим про те, що сталось, та уникати самотності (бути завжди поруч з іншими дітьми).
6. Розгляньте перехід в іншу групу. Іноді булінг може бути настільки агресивним, що всі ваші зусилля так і не будуть успішними. Тому, якщо вам не вдасться нічого добитись, порозмовляйте з адміністрацією на предмет переходу вашої дитини до іншої групи. Якщо ж і це не вдасться зробити, тоді краще забрати вашу дитину із цього дитячого садка.